Шановні користувачі! 4.12.2019 року до Смарагдової мережі включено 106 нових українських територій загальною площею 1475875 га.

Усі ці території є долинами річок, комплексами степових балок, боліт, дикими природними каньйонами. За незначним винятком, усі ці землі раніше не мали охоронного статусу.  Відчутними є зміни на рівні окремих областей. Так, на Сумщині, Львівщині, Кіровоградщині та в Криму Смарагдових територій стало в півтора раза більше; на Донеччині їх площа подвоїлась, на Луганщині й Полтавщині – виросла в 2,5 рази, а на Харківщині їх стало вп’ятеро більше, ніж було раніше.  Усі ці території важливі для рідкісних у Європі видів та природних оселищ. Дуже важливо, що чимало оселищ, наприклад, більшість степових, охороняються переважно в Україні, адже абсолютна більшість країн, які є сторонами Бернської конвенції, не мають степових територій. Степові поди, відслонення крейди та крейдяні бори були включені до Резолюції 4 за пропозицією України, оскільки в інших країнах Європи, окрім Росії, ці типи оселищ відсутні.

 

 

 

Інтерактивний картографічний веб-застосунок «Смарагдова мережа України: база даних – Species of Resolution 6. Database»

Карта демонструє, де в Україні відомі місцезнаходження видів тварин і рослин, включених до Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких створюються території Смарагдової мережі.

Інструкція | Відкрити мапу на весь екран (у новому вікні)

 

Карта презентує території, які запропоновані для отримання статусу Сайтів Мережі Емеральд (Смарагдова мережа). Також показані Сайти, які вже отримали статус територій Мережі Емеральд.

(Смарагдова мережа України: тіньовий список)» презентує території, які запропоновані для отримання статусу Сайтів Мережі Емеральд (Смарагдова мережа). Також показані Сайти, які вже отримали статус територій Мережі Емеральд.

Інструкція | Відкрити мапу на весь екран (у новому вікні)

Смарагдова мережа або ж Emerald Network (надалі CM) є новітньою системою природоохоронних територій та їх менеджменту, які мають особливу цінність для збереження природних видів флори, фауни та типів оселищ (ASCI). Її створення та впровадження є одним з провідних напрямків роботи природоохоронних органів у східноєвропейських країнах, таких Болгарія чи Словаччина. Внаслідок рішень, прийнятих Постійним комітетом Бернської конвенції (1979) її прийнято вважати нормативно-правовим базисом для охорони видів та оселищ, включених до резолюцій №4 та №6 Конвенції. Саме охорона цих видів і оселищ є основним завданням Конвенції. Сенс проектування об‘єктів СМ полягає у наданні оцінки стану збереження оселищ та популяцій видів флори та фауни в масштабах всієї Європи. Передбачається, що мережа має охопити щонайменше 60% популяцій видів та площі оселищ згаданих резолюцій Конвенції. В перспективі, Смарагдова мережа буде інтегрована в систему територій Natura 2000, яка є аналогічною за процедурами та завданнями, але діє виключно в країнах Європейського Союзу.

Ключовими підставами для віднесення певної території до переліку перспективних об`єктів СМ є зареєстровані факти присутності видів рослин і тварин зі списків Резолюції № 6 (1998) та оселищ, з якими найчастіше пов`язане існування видових комплексів та біоценозів, з Резолюції № 4 (1996) Бернської конвенції протягом останніх 20 років. У 2016 році Секретаріатом Конвенції була затверджена схема Мережі, розроблена на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України. Проте, професійна спільнота та незалежні фахівці, зазначають, що існуюча розробка є недостатньою для здійснення охорони зазначених у відповідних резолюціях видів і оселищ.

Попередній перелік Смарагдових територій для України ухвалювався в 2016 році. Тоді до них включили передусім усі існуючі заповідники й національні природні парки. Загальна площа мережі до цього часу становила 5,8 млн га (9% площі суходолу України), але з них 3,6 млн га (5,7% площі суходолу України, або 57% площі Смарагдової мережі України) становили території, які й без того мали охоронний статус. Ще 1% площі України (або 10% площі мережі) становили водосховища Дніпровського каскаду, що відіграють важливу роль як міграційний шлях перелітних птахів. Проте водна гладь водосховищ є маловідвідуваною і включення їх до Смарагдової мережі навряд чи було сильно відчутним.

Отож, лише 33% Смарагдової мережі в Україні (2,5% площі України) у 2016 році стали територіями, для яких включення до мережі стало дійсною зміною – отриманням охоронного статусу.

Протягом 2017-2018 років силами ГО “Українська природоохоронна група” велась робота із створення об’єктивної бази даних мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні та розробляли перелік додаткових територій мережі (Shadow list).

4 грудня до числа смарагдових територій були додані 106 нових, підготовлених нами (№272-377). Повний список їх всіх розміщений із вказаною нумерацією на сайті Бернської конвенції ➡️ http://bit.ly/2REmY24 

Усі ці території є долинами річок, комплексами степових балок, боліт, дикими природними каньйонами. За незначним винятком, усі ці землі раніше не мали охоронного статусу. Відчутними є зміни на рівні окремих областей. Так, на Сумщині, Львівщині, Кіровоградщині та в Криму Смарагдових територій стало в півтора раза більше; на Донеччині їх площа подвоїлась, на Луганщині й Полтавщині – виросла в 2,5 рази, а на Харківщині їх стало вп’ятеро більше, ніж було раніше.

Усі ці території важливі для рідкісних у Європі видів та природних оселищ. Дуже важливо, що чимало оселищ, наприклад, більшість степових, охороняються переважно в Україні, адже абсолютна більшість країн, які є сторонами Бернської конвенції, не мають степових територій. Степові поди, відслонення крейди та крейдяні бори були включені до Резолюції 4 за пропозицією України, оскільки в інших країнах Європи, окрім Росії, ці типи оселищ відсутні.

Цей сайт є майданчиком для відображення результатів роботи на цьому етапі.

Наші напрацювання також викладені у друкованих виданнях, доступних у Інтернеті:
1. Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони. Перша версія адаптованого неофіційного перекладу з англійської (третього проекту офіційної версії 2015 року) / А. Куземко, С. Садогурська, О. Василюк. – Київ, 2017. – 124 с.

2. Залучення громадськості та науковців до проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні / Полянська К.В., Борисенко К.А., Павлачик П. (Paweł Pawlaczyk), Василюк О. В., Марущак О. Ю., Ширяєва Д. В., Куземко А. А., Оскирко О. С. та ін. / під ред. д.б.н. А.Куземко. – Київ, 2017. – 304 с.

3. Території, що пропонуються до включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України («тіньовий список», частина 2) / Кол. авт., під ред. Борисенко К. А., Куземко А. А. – Київ: «LAT & K», 2019. – 234 с.

4.Василюк О., Борисенко К., Куземко А., Марущак О., Тєстов П., Гриник Є. Проектування і збереження територій мережі Емеральд (Смарагдової мережі). Методичні матеріали / Кол. авт., під ред. Куземко А. А., Борисенко К. А. – Київ: «LAT & K», 2019. – 78 с.

5.Смарагдова мережа Донецької області / Василюк О.В., Спінова Ю.О., Садогурська С.С., Бронскова О.М., Казарінова Г.О., Бронсков О.І., Гончаров Г.Л., Чусова О.О., Яроцька М.О, Куземко А.А., Вашеняк Ю.А., Щерба Ю., Залевський В.Д. — Харків: ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»,
2018. — 104 с.

6.Національний каталог біотопів України. За ред. А.А. Куземко, Я.П. Дідуха, В.А. Онищенка,Я. Шеффера. – К.: ФОП Клименко Ю.Я., 2018. – 442 с.

 

_____________________________

Сайт та веб-додатки створені в рамках “Збереження карпатської пущі”, спільного проекту Фундації Природна Спадщина і WWF Польща; від України парнером є ГО “Українська природоохоронна група”.